проведення ІІІ засідання РМО вчителів художньо-естетичного циклу

Дата проведення:  дистанційно

Місце проведення:  сайт РМК

Тема: «Розвиток творчого потенціалу учнів шляхом впровадження елементів інноваційних технологій».

Мета: Сприяти підвищенню компетентності вчителів у викладанні музичного мистецтва, художньої культури; поглибити теоретичні і практичні знання та вміння вчителів з питання впровадження сучасних технологій на уроках музичного мистецтва, художньої культури.

Порядок проведення

        Сучасне суспільство дедалі частіше називають інформаційним. Широкого застосування набули інформаційно-комунікаційні технології як при традиційній, так і при дистанційній формі навчання. Це зумовило зростання інтересу до психолого-педагогічних аспектів використання інформаційно-комунікаційних технологій. Ці тенденції відображені в працях видатних вчених-дидактів.

Впровадження і використання нових інформаційних технологій у сфері освіти призводить до появи нових психологічних та педагогічних феноменів. Сутність педагогічних аспектів використання інформаційно-комунікаційних технологій в дистанційній освіті – це зміна функцій викладача та їх розподіл між розробником курсів та тьютором (викладач який координує навчання).

         Вплив на психологічні аспекти виявляється в особливостях сприйняття інформації, отриманої з Інтернету, специфіці спілкування при відсутності безпосереднього контакту. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні робить реальною глобалізацію освітнього простору, тобто коли розроблені курси і програми поширюються через Інтернет.

         Навчання ґрунтується на таких дидактичних принципах: активності, проблемності, свідомості, наочності, індивідуалізації, системності, функціональності, інтегрованості, комунікативності, лінгвістичної адекватності, реактивності, адаптивності, ефективності та мінімізації негативних впливів. Усі ці нові напрями дають реальну можливість розширити дидактичний потенціал навчального процесу та підвищити ефективність навчання. З педагогічної точки зору використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє всебічному розвитку людини, відкриває багато можливостей перед тими, хто здобуває освіту.

         Використання інформаційно-комунікаційних технологій дає багато можливостей і викладачам: здійснювати цілеспрямований та більш ефективний вплив на кожного учня; вести індивідуальний діалог з кожним; оперативно доповнювати, змінювати та удосконалювати свій банк дидактичних матеріалів; знайомитися з новими ідеями та методами педагогічної діяльності; спілкуватися з колегами та науково-методичними центрами.

         Сучасні досягнення науки забезпечують потреби ефективного дистанційного навчання. Це допомагає задовольнити дві суперечливі тенденції:

•         пропонувати учню безмежний доступ до навчальних матеріалів, курсів, консультацій, дозволяти йому самостійно вибирати та застосовувати будь-який дидактичний продукт;

•         забезпечувати повноцінне навчання та освіту, що надасть можливості досягти мети і певного бажаного результату.

Особливостями взаємодії в інформаційному середовищі є змога одночасного спілкування  великої кількості людей, неможливість використання більшої частини невербальних засобів спілкування, збіднення емоційного компонента спілкування та інші. Усе це призводить до розробки нових норм взаємодії та виникнення своєрідного Інтернет-етикету.

Існування та успішне функціонування у новому психологічному середовищі ставить до людини цілий ряд специфічних вимог: уміння вирізнити і відфільтрувати інформацію із великого інформаційного потоку; здібність коротко, точно і грамотно формулювати повідомлення та запити; вміння правильно розподіляти навантаження і швидко обробляти отриману інформацію.

Вивчення психологічних закономірностей поведінки людини в інформаційному середовищі дозволило виявити ряд цікавих особливостей: виникнення стану втягнення у процес пошуку інформації(„ефект азарту”), „дрейф” цілей і змісту пошуку; виникнення стану фрустрації не тільки при відсутності інформації, а й при її великому обсязі. При тривалій роботі людина зазнає впливу “інформаційного шуму” внаслідок того, що форма подачі інформації на більшості WEB-сторінок є такою, що корисна і непотрібна інформація („шум”) змішані.

Крім позитивного ефекту від взаємодії з Інтернетом, можна вирізнити таку тривожну тенденцію, як надмірне захоплення „віртуальною реальністю”, що призводить до зменшення досвіду реальної взаємодії.

Але кожен вчитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. А саме:

Створювати:

текстові документи; таблиці; малюнки; діаграми; презентації.

Використовувати:

Інтернет-технології; локальні мережі; бази даних.

Здійснювати: анкетування; діагностування; тестування; пошук необхідної інформації в мережі Інтернет.

Волшебная котомка

Цели: В этой игре Вы должны понять, что без слов хочет сказать Вам другой человек. Это весьма интересная, но в то же время и сложная задача. Игра развивает любознательность и способность составлять из отдельных зрительных впечатлений целостный осмысленный образ.

Отличная разминка перед работой, требующей внимания и собранности.

Инструкция: Я хочу поиграть с вами в игру под названием "Волшебная котомка". Сядьте, пожалуйста, в один общий круг.

Вот моя Волшебная котомка. (Показать с помощью пантомимы, что на полу перед Вами стоит большая сумка). Из этой Волшебной котомки я буду сейчас "доставать" разные вещи, а вы сможете увидеть их, но не наяву, а только с помощью своего воображения. Для того, чтобы вы смогли понять, что за вещь я "достала", я буду показывать, как пользоваться ею. Как только кто-нибудь из вас угадает, что именно я "достала из волшебной котомки", он должен встать со стула, но пока не должен ничего говорить. Когда все дети встанут, они смогут рассказать, что же они "увидели".

"Доставая разные вещи из волшебной котомки", Вы можете, например:

— забить молотком гвоздь

— очистить и съесть банан

— распилить бревно

— разрезать ножницами бумагу

— выпить стакан воды

— записать что-нибудь в тетрадь

А теперь представьте, что Волшебная котомка стоит и перед вами. Кто хочет что-нибудь "достать" из нее?

Предоставьте детям достаточное количество времени для пантомимических загадок. В завершение Вы можете продемонстрировать дополнительные возможности Волшебной котомки. Например, "достаньте" из нее "отдельные детали автомобиля" и позовите детей на помощь.

Теперь нам нужно вытащить из нашей Волшебной котомки нечто очень большое и собрать из составных частей это нечто в центре класса. Кто догадается, что именно я делаю, может прийти мне на помощь, чтобы вместе "построить" этот большой предмет.

Попросите в конце этой работы всех детей окружить воображаемый автомобиль и осторожно "вынести" его из класса.

Анализ упражнения:

— Легко ли Вам было угадывать, что имели в виду другие участники игры?

— Что Вы показывал сам?

— Какие люди часто используют язык жестов?

— Разговариваешь ли ты иногда с друзьями языком знаков?

— Понравилось ли тебе угадывать?

Інноваційні педагогічні технології.

Загальний огляд. Класифікація.

Нове треба створювати в поті чола,

а старе саме продовжує існувати

і твердотримається на милицях звички.

(О.І. Герцен)

Під педагогічними інноваційними технологіями розуміється якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу. Важливою проблемою педагогічної технології є забезпечення цілісного педагогічного впливу, зорієнтованого не на окремі якості особистості, а на структуру особистості в цілому. Слово інновація має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення нового. У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу.  

Освітня політика України наголошує на необхідності використання інноваційних педагогічних технологій в загальноосвітній школі. Основою нормативної бази інноваційної діяльності в освіті є Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про авторське право і суміжні права», «Про науково-технічну інформацію», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про інноваційну діяльність», «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», Положення «Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності». У цих державних документах йдеться про важливість організації інноваційної діяльності та визначаються перспективи розвитку освіти.                                                                    

Поняття «технологія» виникло у світовій педагогіці також як протиставлен­ня існуючому поняттю «метод». Недолік методу полягає в його негнучкості та статистичності. Широкого поширення термін «технологія» («технологія в освіті») набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових аудіовізуальних за­собів навчання. У 60-х рр. поняття «технологія освіти» розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні.

З початку 80-х рр. все більше вживається термін «педагогічні технології». У визначенні Їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систе­му вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші ­ цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті - цілісний процес визначення мети, обгpунтування плану і про­грами дій та навчальних методів. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існує велика кількість педаго­гічних технологій.

Отже, «інноваційні технології - це цілеспрямований системний набір при­йомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес на­вчання від визначення мети до одержання результатів. Система грунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому «педагогічні технології» пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо.

Педагогічна технологія - це цілеспрямована система. Ми звикли до ви­значення мети навчання, виходячи з комплексного підходу поєднання освіт­ньої і виховної мети (Ю. Бабанський).  

Часто нові педагогічні технології ведуть до відмови від класно-урочної систе­ми: поділ учнів не за віком, а за рівнем розвитку; організація навчання методом проектів; робота учнів за програмою,. спільний звіт; школа з центрами за інтере­сами; робота вчителя з великими (60-150 учнів) та малими (2-5 учнів) групами; викладання матеріалу блоками. часом особлива увага при­діляється розвиткові творчих здібностей учнів. Найбільш поширеним є когнітивний та гуманістичний підходи.

Проблема інноватики в освітній системі актуалізувалася після набуття-Україною-незалежності»- - що - було викликано - наступними чинниками:

- нові соціально-економічні перетворення обумовили необхідність корінних змін в організації системи освіти, методології і технології організації педагогічного процесу в навчальних закладах різного типу (гімназії, ліцеї, коледжі та ін.) і потребу підготовки нової плеяди науково-педагогічних та педагогічних кадрів;

- посилилася тенденція гуманітаризації змісту освіти, з'явилися нові навчальні дисципліни та стрімко виникла потреба в викладачах, які б могли забезпечити творчий, інноваційний підхід до реалізації цих тенденцій;

- на відміну від умов жорсткої регламентації змісту і організації навчального процесу у радянський період в оновлюваній національній школі викладач отримав можливість творення власної педагогічної лабораторії, що, безперечно, вимагає набуття досвіду інноваційної діяльності;

- входження навчальних закладів у ринкові відносини викликає конкуренцію між державними і недержавними ВНЗ, надає можливості молодій людині навчатися там, де інноваційний потенціал та якість отриманої освіти вищі;

- бурхливі зміни в інформатизації суспільства активізувати потребу оновлення інформаційно-освітнього середовища.Серед головних недоліків традиційної системи навчання називають: авторитарний стиль керівництва; домінування пояснювально-ілюстративного типу навчання і репродуктивної діяльності учнів; перевагу фронтальної роботи, обмеженість діалогічного спілкування; породжені цими факторами невміння і небажання дітей учити ся; відсутність у них поцінування освіти, самоосвіти (саморозвитку).

Впровадження педагогічних технологій неможливе без відстеження  якості освіти за допомогою моніторингу, мета якого – отримати інформацію про ефективність і якість навчально-виховного процесу, покращення його організації.

Принципово нові педагогічні ідеї і положення вимагають переорієнтації методичної роботи на пошук та розробку інноваційних шляхів розвитку всіх ланок і складових систем освіти, формування в освітньому середовищі справді нового педагогічного мислення на всіх рівнях педагогічної діяльності.

Аналіз інноваційної діяльності показує, що в їх практиці в основному впроваджуються технології, серед яких можна виділити: особистісно орієнтоване навчання та виховання, громадянську освіту, профільне навчання, технологію групової навчальної діяльності, теорію рівневої диференціації навчання, психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів, інформаційні технології, здоров’я зберігаючі технології навчання, проективне навчання, теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, театральну педагогіку, технологію навчання як дослідження, технологію гуманізації педагогічної діяльності, трансформацію педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів, розвиток критичного мислення, технологію комплексно-цільового управління закладом освіти, теорію ігрових технологій, теорію раннього та інтенсивного навчання грамоті.

Найбільш поширеною в Україні є  Технологія розвивального навчання(авт. Д.Ельконін, В.Давидов) . Система розвивального навчання передбачає формування активного,  самостійного творчого мислення учнів і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.

Інтерактивні технології(авт. О.Пометун, Л. Пироженко),  ідея якої полягає в тому, що процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльності використовуються інтерактивні технології кооперативного навчання,  колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

Технологічний концепт проектних технологій( авт. Баханов К., Гузєєв В., Єрмаков І., Пєхота О.)  орієнтує на дієвий спосіб здобуття  нових знань у контексті конкретної ситуації та їх використання на практиці. Метод проектів як технологія у сучасних умовах трансформувався у проектну систему організації навчання, за якою учні  набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань проектів.

Технологія особистісно орієнтованого навчання(авт. Якимська І., Савченко О., Подмазін С.) полягає у створенні  оптимальних умов для розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин,  яка будує свою діяльність і стосунки відповідно до стійкої ієрархічної системи гуманістичних і буттєвих особистісних   цінностей.

Інформаційні технології навчання  надають доступ учням до нетрадиційних джерел інформації. Створюють можливості для творчої діяльності, формування професійних навиків. Можливість реалізувати нові форми та методи навчання.

Висновки:   Впровадження технологіїї це перш за все впровадження системи прийомів, методів, вправ тощо. Це системна робота вчителя, всієї школи,. району . При цьому обов’язковою стає ретельна підготовка вчителя до кожного уроку. Впровадження технологій потребує творчого пошуку ,нового підходу до планування уроків.

    Одним із шляхів впровадження таких технологій треба вбачати в  нових підходах до організації роботи вчителя, планування та створення конструктору уроку.Технологія інтерактивного навчання

        «Передати інформацію - це не навчання.

Насамперед треба намагатися довести до того,

щоб кожний сам думав та робив усе сам»

Картер Вудсон                                                                   

Існують різні форми навчання. І вчитель, свідомий того, що більшість учнів потребують різних методів навчання, для досягнення успіху повинен пам’ятати про це. Від уроків, де в центрі уваги перебуває вчитель, в епоху інформації слід переходити до уроків, де учні діють і самі доходять висновків з допомогою вчителя.

За таких умов учні прагнуть бути почутими, намагаються висловлюватися з порушеної теми, пропонувати, не боячись помилитися, свої варіанти.

На сучасному уроці доцільно використовувати різноманітні форми і методи організаційної роботи учнів, що дозволяють розкрити зміст їх суб’єктивного досвіду із запропонованої теми. Ретельно продумувати чергування видів робіт, типів завдань для уникнення стомлюваності учнів, прагнути до створення ситуації успіху для кожного школяра.

Важливе місце в особистісно-орієнтованому навчанні посідають інтерактивні технології.

Інтерактивне навчання

Суть технології

Навчання відбувається шляхом взаємодій всіх, хто навчається. Це спілкування (колективне, кооперативне, навчання у співпраці), у якому і вчитель, і учні є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі координатора, організатора процесу навчання.

         Інтерактивне навчання найбільше відповідає особистісно-орієнтованому підходу до навчання. Моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного розв’язання, застосовуються рольові ігри.

Прогнозовані результати

Формування в учнів основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і зразків поведінки в суспільстві. Розвиток ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями.

Сучасна методика має багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозаїка», «Мозковий штурм», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати.

Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засоби створення атмосфери доброзичливості  й порозуміння, зняття з душі дитини  почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Систематичне засвоєння інноваційних форм роботи  дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього треба:

визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;

• провести достатню попередню підготовку;
• забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
• дати учням інструктивні матеріали.

Методист міського методичного центру                            О.Г. Ряска

1. «Робота в парах»

 (Один проти одного, один – вдвох –всі  разом, « Думати працювати в парі, обмінятися думками»                                       

          Технологія  особливого ефективна на початкових етапах навчання учнів  роботи у малих групах . Робота  в парах дає час  подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок  спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника. Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу:

• Обговорити короткий текст, завдання;
• узяти інтерв`ю і визначити ставлення партнера до тої чи іншої навчальної діяльності;
• зробити  редагування письмової роботи  один одного;
• сформулювати підсумок уроку;
• протестувати та оцінити один одного;
• дати відповіді на запитання вчителя;
• порівняти записи, зроблені в класі.

2. « Карусель»

      Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний  для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:

• для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій ;
• для збирання інформації з якої-небудь теми;
• для інтенсивної перевірки  обсягу й глибини наявних знань (напрямку, термінів);
• для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

3. «Ротаційні (змінювані) трійки»

Діяльність учнів  у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою цього осмислення, закріплення та засвоєння.

4. « Акваріум»

Ще один варіант кооперативного навчання , що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малих групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички гру роботи.

5. « Ажурна пилка»

Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння  великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного(базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.

6. «Дерево рішень»

       Як варіант   технології вирішення проблем  можна використовувати « Дерево рішень», яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень.    

7.  „ Мікрофон”

      Різновидом загально групового обговорення є технологія  „ Мікрофон” , яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

8. „ Незакінчене речення”

Цей прийом часто поєднується з „ Мікрофоном” і дає можливість працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

9. „ Обговорення проблеми в загальному колі”

Ця технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень , привертань уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань.  

10. „ Мозковий штурм”

  Інтерактивна  технологія  колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Спонукає учнів проявити  уяву та творчість , дає  можливість їм вільно висловлювати свої  думки.

   Мета  „ Мозкового штурму „ чи „ Мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

11. „ Навчаючи – навчаю”

    Метод  використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань  однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає  певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

  Список літератури до теми

1. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання.-К., 2007

2. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок :інтерактивні технології навчання  - К.,2003.

3.Пилипенко В., Коваленко О. Особистісно орієнтовані технології у школі. – Харків, „Основа”, 2007

4.Токмань Г. Методи викладання літератури   в  їхній особистісній  спрямованості на учня // Дивослово. – 2004 - №2

5.Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи  викладання. Інноваційні технології : модульно – розвивальна система навчання //Дивослово - 2002. -№11

6.Фасоля А. Особистісно-зорієнтоване навчання : шлях становлення // Українська мова і література в школі.-2006.№5

7. Фасоля А.  Проблема методичного інструментарію.- //Дивослово. – 2005. - №9.

8. Фасоля А.  Особистісно-зорієнтований урок літератури – мета, зміст, технологія уроку // Дивослово. -2004 -  №8.

9. Варзацька Л., Кратасюк Л. Інтерактивні технології в системі особистісно – зорієнтованої освіти // Дивослово. -  2006. -  № 4.

10. Гриценко Л. Основні ідеї інтерактивного особистісно орієнтованого навчання // Завуч. – 2003. - №15.

11. http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/gumanno-osobistisna-tekhnologiya-shoamonashvili.html

http://ua-referat.com/Інноваційні_технології_використовуються_на_заняттях_в_дошкільному_закладі

12. http://referatfolder.org.ua/content.php?c=pedagogy&id=1748&s=2

13. http://ualib.com.ua/br_6572.html

14. http://www.psyoffice.ru/3-0-pedagogika-tehri.htm

Суть, інструментарій розвивального навчання

Проблема розвиваючогонавчаннямаєтривалуісторіюстановлення. Становлення, що у свою чергувипливає з рішенняпроблемиспіввідношеньнавчання й розвитку.

Термінрозвивальненавчанняналежить великому швейцарському педагогу ЙоганнуПесталоцці (1746-1827),одному іззасновників дидактики початкового навчання. Цюідею К.Д. Ушинський назвав «великим відкриттямПесталоцці» й усілякорозвивавїї у своїхпідручниках. Подальшу свою розробкуідеярозвиваючогонавчання одержала в працях і практичнійдіяльностівидатногонімецького педагога А. Дістерверга, що так само як і Песталоцці, головнимзавданням у навчаннівважаврозвитокрозумових сил і можливостейдітей, а засвоєннюзнаньвідводивдопоміжну роль.

У вітчизнянійпедагогіціпровідникомідейрозвиваючогонавчаннябув К.Д. Ушинский. Проаналізувавшиіснуючі в той періодтеоріїформальної і матеріальноїосвіти, вченийприйшов до висновку про те, щооволодіннязнаннями й розвитокрозумовихздібностей - цедвісторониєдиногозавданнянавчання.

В ціломуслідзазначити, що в працяхбагатьохвидатнихученихбулипредставленірізноманітніфакти про розвитокучнів у процесінавчання. Однак сам механізмрозвиткушколярів у процесінавчання не буврозкритий. Такеположеннязберігалося аж до початку XX століття. Саме в цей періодученимиу питанні співвідношеннянавчання й розвиткубулирозробленірізніконцепції. Педагогам корисно знати ці точки зору тому, що вони, найчастішенеусвідомлено, можутьпроповідувати одну з них. А відцьогозалежить й їхня установка стосовноучня й процесунавчання.

Таким чином виникае нова освітня парадигма яка вносить деяки зміни:

o  Змістосвітизбагачуєтьсяновимипроцесуальнимивміннями, розвиткомздібностей, оперуваннямінформацією, творчимвирішенням проблем науки і ринкової практики з акцентом на індивідуалізаціюосвітніхпрограм;

o  Традиційніспособиінформаціїпоступаютьсямісцемкомп'ютернимзасобамнавчання, використаннютелекомунікаційних мереж глобального масштабу;

o            Найважливішоюскладовоюпедагогічногопроцесустаєособистісноорієнтованавзаємодіявчителя з учнями;

o  Особлива роль відводиться духовному вихованнюособистості; Збільшується роль науки у створенніпедагогічнихтехнологій, адекватнихрівнюсуспільнихзнань

     У психолого-педагогічномупланіосновнітенденціївдосконаленняосвітніхтехнологійхарактеризуються переходом:

•   віднавчання як функціїзапам'ятовування до навчання як процесурозумовогорозвитку, щодозволяєвикористовуватизасвоєне;

•   відасоціативної, статичноїмоделізнаньдодинамічногоструктуруваннясистемирозумовихдій;   

•   відорієнтації на пересічногоучня до диференційованих та індивідуалізірованихпрограмнавчання;

        • відзовнішньоїмотиваціїнавчання до внутрішньої морально-вольовоїрегуляції.

Педагогічна технологія - це продумана у всіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя

Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу.

Чому нас не влаштовує традиційна форма навчання? Тому, ми бачимо що в неї разом з позитивними рисами багато недоліків.

ТРАДИЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

Позитивні риси

1. Систематичний характер навчання ;

2. Упорядкована, логічно правильна подача навчального матеріалу ;

3. Організаційна чіткість ;

4. Постійний емоційний вплив особистості учителя ;

5. Оптимальні затрати ресурсів при масовому навчанні

Негативні риси

1) Шаблонна побудова , одноманітність;

2) Нераціональний розподіл часу уроку;

3) Забезпечується початкова орієнтація у матеріалі, а досягнення вищого рівня перекладається на домашнє завдання;

4) Учні ізолюються від спілкування один з одним;

5) Відсутність самостійності;

6) Пасивність учнів;

7) Слабка мовленнєва діяльність (середній час мовлення учня 2 хвилини в    день);

8) Слабкий зворотнійзв’язок ;

9) Відсутність індивідуального навчання

Щоб усунути ці недоліки застосовуються сучасні технології розвивального навчання

Педагогічні технології на основі особистісної орієнтації

1.  Педагогіка співробітництва;

2.  Гуманно-особистісна технологія  Ш. О. Амонашвілі;

3.  Система Є. М. Ільїна: викладання літератури як предмета, що формує людину.

Педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів

1. Ігрові технології;

2. Проблемне навчання;

3. Технологія комунікативного навчання іншомовноїкультури (Є. І. Пассов);

4. Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових     моделей навчального матеріалу (В. Ф. Шаталов).

Педагогічні технології на основі ефективності управління та організації навчального процесу

1. Технологія С. М. Лисенкової:перспективно- випереджальне навчання з використанням опорних схем при коментованому управлінні;

2. Технології рівневої диференціації;

3. Рівнева диференціація навчання на основі обов'язкових результатів (В. В. Фірсов);

4. Технологія індивідуалізації навчання (Інге Унт, А. С. Граніцька, В. Д. Шадриков);

5. Технологія програмованого навчання;

6. Колективний спосіб навчання КСВ (А. Г. Рівіна, В. К. Дьяченка);

7. Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання.

 Педагогічні технології на основі дидактичного удосконалення і реконструювання матеріалу

1. «Екологія і діалектика» (Л. В. Тарасов);

2. «Діалог культур» (В. С. Біблер, С. Ю. Курганов);

3. Укрупнення дидактичних одиниць – УДО (П. М. Ерднієв);

4. Реалізація теорії поетапного формування розумових дій (М. Б. Волович).

Крім цих технологій існує ще дуже багато інших, перелічувати які тут не має сенсу.Але ми розглянемо деякі, які можна застосувати у загальноосвітній школі на уроках музичного мистецтва.

Гуманно-особистісна технологія.Ш.О.Амонашвілі

(педагогічні технології на основі особистої орієнтації)

Ш.О.Амонашвілі – академік, видатний діяч сучасної педагогіки, науковий керівник Всеукраїнського Центру Гуманної Педагогіки. Виникла технологія зі створенням  у 1964 році. Навчання спрямовувалось на формування у школярів мотивів навчальної діяльності, пізнавальної активності  і самостійності, на перетворення у учня з об’єкту навчання на суб’єкт. Сутністю експериментального навчання була послідовна реалізація гуманістичного принципу, основою якого є навчання заради розвитку особистості учня.

       За рівнем застосування, технологія – загально педагогічна.

       За філософською основою – гуманістична + релігійна.

       За орієнтацією на особистісні структури-емоційно –моральна.

       За характером навчання: навчально-виховна, гуманітарна, загальноосвітня, особистісно-орієнтована.

       За організаційними формами: традиційна класно-урочна з елементами індивідуалізації та диференціації.

       По підходу до дитини: гуманно-особистісна, педагогіка співробітництва.

       За методом навчання: пояснювально-ілюстративна, ігрова з елементами проблемності, творчості.

       За типом управління: система малих груп.

   Цільові орієнтації:

-   сприяти становленню, розвитку і вихованню  в дитині благородної людини шляхом розкриття її особистісних якостей;

-   облагороджувати душу і серце дитини;

-   розвиток і становлення пізнавальних сил дитини;

-   забезпечення умов для розширеного і поглибленого об’єму знань і вмінь;

-   ідеал виховання – самовиховання.

Концептуальні положення.

1.     Положення особистісного підходу педагогіки співробітництва.

2.     Дитина як явище несе в собі життєву місію, якій вона повинна служити.

3.     Дитина – вище створіння Природи і Космосу і несе в собі їх риси – могутність і без граничність.

4.     Цілісна психіка дитини включає три пристрасті: до розвитку, до свободи і до дорослішання.

    Особливості змісту.

Важливіші уміння  і здібності і відповідні їм дисципліни чи уроки:

Пізнавальне читання, письмово-мовленнєва діяльність, лінгвістичне чуття, математична уява, осмислення високих понять ( вічність, нескінченність, світостворення), осягнення прекрасного ( уроки про природу), планування діяльності, сміливість і витривалість, спілкування, іноземна мова, шахи, духовне життя, осмислення високих духовних цінностей ( Дух, Душа, Серце, Благородство, Любов, Життя, Смерть та ін.), осягнення краси всього оточуючого за допомогою музики, образотворчого мистецтва, балету, театру.

 Особливості методики.

-         гуманізм: мистецтво любові до дітей, дитяче щастя, свобода вибору, радість пізнання;

-         індивідуальний підхід: вивчення особистості, розвиток здібностей, заглиблення в себе, педагогіка успіху;

-         майстерність спілкування: закон взаємності, гласність, його величність – запитання, атмосфера романтики;

-         резерви сімейної педагогіки: батьківські суботи, геронтогогіка, культ батьків;

Особливості оцінювання.

Використання оцінки дуже обмежене, бо оцінки – це « костилі хромої педагогіки», замість кількісної оцінки – якісне оцінювання: пакети результатів, навчання самоаналізу, самооцінці.

Приклади з фрагменту уроку:

  1)  Учням пропонується вибрати собі домашнє завдання по предмету чи групі предметів. Вчитель: « Домашнє завдання я вам сьогодні не задаю, Якщо хтось бажає, нехай сам його собі задасть, а завтра нам покаже.» Наступного дня вчитель зацікавлено вияснює, хто яке завдання виконував і чому, схвалює вибір дітей.

  2) Вчитель: « Пропоную вам дві пісні  різних авторів. Давайте визначимо, яку з них ми  розучимо.»  Учитель читає вірші, учні їх обговорюють, пояснюють свій вибір.

  3) « За планом на вивчення цієї теми ми повинні витратити вісім  уроків, - каже вчитель, - може ми постараємось вивчити її за сім уроків? Тоді у нас залишиться резервним ще один урок. А раніше ми вже зекономили три  уроки. У кінці року подумаємо, вивченню яких музичних творів ми присвятимо час, що залишився.» Наприкінці року цей час витрачається на проведення навчальна - пізнавальних конференцій, готуються доповіді, проводяться конкурси.

 4) За проханням педагога учні вдома складають « музичні кросворди», з яких потім вибирається кілька варіантів для розв’язування у класі. Учитель: « Ми зараз будемо розв’язувати  кросворд, який  склав Дмитро. Ви не боїтесь її розв’язувати? Тоді працюємо, і нехай Дмитро перевіряє, чи правильно ми це робимо.»

  5) Або: « На дошці, поряд з темою учнівської доповіді  ім’я її  доповідача. Якщо виникнуть труднощі, то спочатку звертайтесь до нього, а вже потім – до мене.»

  6)  На дошці записується декілька варіантів питань  для учнівських відповідей. Одночасно педагог повідомляє: В мене на столі  в пакетах лежать більш складні запитання. Якщо хтось бажає, то може вибрати.»

Технологія розвиваючих ігор.Б. Нікітін

(Педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів)

У розвиваючих іграх (в цьому і е їх головна особистість) вдається поєднати один з основних принципів навчання – від простого до складного – з дуже важливим принципом творчої діяльності самостійно по здібностям, коли дитина може піднятися до «стелі» своїх можливостей.

На думку Б. Нікітіна це поєднання дозволило розв’язати у грі відразу декілька проблем, пов’язаних з розвитком творчих здібностей: розвиваючі ігри можуть дати «Їжу» для розвитку творчих здібностей з самого раннього віку; Завдання-сходи завжди створюють умови, випереджаючі розвиток здібностей; Займаючись кожного разу самостійно до своєї «стелі», дитина розвивається найбільш успішно.

Розвиваючі ігри можуть бути дуже різноманітні за своїм складом, як любі ігри, не терплять примусу і створюють атмосферу вільної і радісної творчості.

Ось деякі з них, що можна використовувати на уроках музичного мистецтва:

1)»Вгору-вниз»

Розвиток звуковисотного слуху у першокласників починається з розпізнання високих і низьких звуків. Для цього можна використовувати гру-загадку «Вгору-вниз». Якщо діти почули високі звуки - підіймають руки вгору, низькі - опускають вниз, середні - тримають руки на рівні грудей. Хто помилився, той програв

2)Можна запропонувати таку гру. Вчитель розповідає: «Одного разу маленьке пташеня, спурхнувши з гнізда, полетіло високо вгору і сіло на верхівку дерева (вчитель грає арпеджіо вгору). Пташка-мама побачила і злякалася, що її дитина може впасти і звеліла негайно спускатися. Музика зараз підкаже вам, послухалося пташеня чи ні» (вчитель грає арпеджіо вгору чи вниз). Рухами рук діти передають напрямок мелодії.

3)»Швидко – повільно»

Для відчуття дітьми швидкості руху в музиці можна використовували гру «Швидко-повільно». Вчитель повідомляє: «Діти, в кожному класі є спокійні і дуже рухливі хлопчики і дівчатка. Чим вони відрізняються?». Учні відповідають: «Спокійні діти рухаються повільно, не кричать, не пустують. Рухливі діти швидко бігають, плигають, голосно розмовляють». Учитель пропонує учням, слухаючи музику, передати рухами пальців рук (як підкаже їм музика) рухливих і спокійних дітей (звучить мелодія поспівки «Різні діти»).

4)»Луна»

Для розвитку ритмічного, мелодичного слуху можна пропонувати гру «Луна». Вчитель співає декілька звуків або простукує нескладний ритмічний малюнок. Діти повинні повторити запропоноване відлуння. Хто помилився, вибуває з гри.

5)»Чарівна кімната»

Діти молодшого шкільного віку мають невеликий емоційно-естетичний досвід, їм важко орієнтуватися у глибинному світі настроїв, втілених у музичних творах. Тому, поетапне опанування дітьми основних емоційно-естетичних модальностей (сумно, радісно, весело, поетично, схвильовано, святково тощо) має відбуватися вже з перших уроків. Для цього корисна гра «Чарівна кімната». Вчитель розповідає дітям казку про чарівну кімнату, що має чудову властивість - коли в цю кімнату заходить людина, вона одразу розцвічується у кольори і заповнюється музикою, яка так само, як і кольори, відповідає настроєві того, хто зайшов. Вчитель пропонує дітям різні за характером твори. Після слухання можна запитати: «Який настрій у людини, яка зайшла в кімнату? Які кольори переважають у чарівній кімнаті, світлі чи темні? Як ви вважаєте, які кольори відповідають радості, суму?» Мета такої гри - допомогти дитині свідомо звернути увагу на звязок музики і життя, кольору і засобів художньої виразності з характером образу, про який розповідається у творі, з тим почуттям, яке несе в собі цей образ, наприклад, чим відрізняються кольори «добра» і «зла», «радості» й «суму».

Технологія індивідуалізації навчання (Інге Унт, А. С. Граніцька,

В. Д. Шадриков)

(Педагогічні технології на основі ефективності управління та організації навчального процесу)

Індивідуальненавчання- форма, модель організаціїнавчальногопроцесу, в якому:

1)вчительспілкуєтьсялише з однимучнем;

2) один учень взаємодієтільки з інструментаминавчання (книги, комп'ютерні, і т. д.).

Головноюперевагоюіндивідуальногонавчання є те, щовінадозволяєповністюадаптувати зміст, методи і темпинавчальноїдіяльностідитини до її здібностей, стежити за кожною її дією при вирішуванні конкретних задач. Вона вносить необхідні корекції в діяльність учня,пристосовує їх до постійнозмінюючихся ситуацій, але під контролем вчителів. Це дозволяє учням достигнутивисокої продуктивності в навчанні.

У сучасній педагогічній практиці і теоріїнайбільш яскравими прикладами технологійвнутрішньокласної індивідуалізації навчання є:

-ТехнологіяіндивідуальнийнавчанняІнге Унт;

-Адаптивнасистеми навчання  А.С.Границької;

-навчаннянаосновііндивідуально-зорієнтованого учбового плану                В.Д. Шадрікова.

Концепціяіндивідуалізаціїнавчання

ГіпотезаІнгеУнт : у сучасних умовах основною формою індивідуалізаціїнавчання є самостійна робота учня в школі і вдома.

Гіпотеза А.С.Границької :У рамках класно-урочної системиможлива така організація роботи класа, при якої  60-80% часу вчитель можевибрати на індивідуальну роботу з учнями.

 Гіпотеза В.Д. Шадрікова: розвиток здібностей ефективний, якщо давати дитині послідовний рядускладнюющихся завдань, мотивувати сам процес навчання, але залишити учню можливість працювати на тому рівні, який для нього сьогодні можливий, доступний.

Особливостізмісту та методології

ІнгеУнт:індивідуальніучбовізавдання для самостійноїроботи, робочі зошитина надрукованій основі, посібникдоіндивідуальноїсамостіноїроботи. Адаптація до існуючоїнавчальноїлітератури.

А.С. Границька:оригінальна нелінійна структура уроку: частна перша – навчання всіх, частина друга - два паралельнихпроцеса: самостійна робота учнів та індивідуальна робота вчителя з окремими учнями.

 В.Д. Шадріков: навчальнийплан, програми та методичніпосібники для шестирівнів, якідозволяютьпроводитинавчання, залежновідздібностей кожного учня. Вибираючиможливийпо силах рівеньскладності для кожного предмету, учнізнаходяться у класах з змінної складом. І, не втрачаючиобсягу і змісту предмета, разом рухаються у засвоєнні учбової програми. Причому, вибіррівняскладностідостатньо рухливийі робиться не "назавжди", яквкласахвирівнювання,наприклад, а відповідно до сьогоденного становищаздібностейучня.

Шість рівнів складністі дозволяють охопити практичо всіх дітей, не виштовхувати від себе невстигаючих учнів, організувати навчальний процес який по силах всім, адаптований до здібностей учня, щоб розвивати їх.

Спільні риси технології індивідуалізації

• Засоби подолання індивідуальних недоліків у знаннях, вміннях і навичках, в процесі мислення.

• Оптимізаціянавчальногопроцесу для здатнихтаобдарованихучнів (творчостя діяльність,поєднаннякласної та позашкільної роботи).

• Надання свободивибора різнихелементів процесунавчання.

• Формуваннязагальноучбовихвмінь і навичок.

• Формуванняадекватноїсамооцінки учнів.

Колективний спосіб навчання

(А.Г.Рівін, В.К. Дьяченко)

(Педагогічні технології на основі ефективності управління та організації навчального процесу)

                   Добрий результат дає колективний засіб навчання. Він здійснюється в ході спілкування в динамічних парах.

                  Особливості методики:

•одночасно вивчається в класі багато тем:

•перед кожним учнем ставиться мета (оволодіти матеріалом статті так, щоб можна було самостійно розпости, відповідати на поставлені запитання):

•під час уроку учень опрацьовує почергово з декількома товаришами тему, виступаючи то в ролі слухача(учень), то в ролі розповідача (вчитель):

•підсумковий контроль проводить вчитель з декількома учнями.

                     Колективний засіб навчання дає змогу учневі виступати суб’єкта і об’єкта. Навчання відбувається відповідно до індивідуальних особливостей: діти вчаться розповідати, розмірковувати, доводити; розвиваються педагогічні здібності.

                 Педагогічно доцільно в методиці розвивального навчання використовувати педагогічні паузи. На початку спілкування – початкова пауза, щоб звикнути до педагога, виявити бажання працювати з ним і зараз. Розвивальне навчання вимагає від педагога уміння створити умови пізнання, тобто створити такі ситуації, коли повинен здійснитися «вибух здогаду».

                Для того, щоб виникло колективне мислення з проставленої проблеми, вчитель повинен вміти тримати «паузу незнання», дуже важливо дати розгорнутись колективній думці, що спонукає особистість працювати швидше, організованіше, сконцентровуватись на проблемі. Використавши це, вчитель виконає головну мету розвивального навчання – формування вміння вчитися – загальної здатності, яка в подальшому дозволить учням самостійно володіти будь-якими знаннями.

“Діалог культур" (В.Біблер, С.Курганов).

(Педагогічні технології на основі дидактичного удосконалення і реконструювання матеріалу)

       Методологічною основою «Школи діалогу культур» є положення про те, що мислення особистості, яка формується, повинно вступати в діалогічне спілкування з попередніми формами культури (античності, середньовіччя, Нового часу), а також із представниками різних поколінь, які взаємодіють у єдиному часовому просторі. Це зумовлено тим, що зрозуміти будь-які поняття, явища можна, лише помістивши їх у простір різних культурних розумінь (від минулого до теперішнього), а також розглянувши у площині сьогодення (у дискусії та взаємодоповненні сучасних культур).

       «Школа діалогу культур» розглядає процес становлення особистості як діалог різних історичних епох, як вільне спілкування вихованців і педагогів, молодших і старших товаришів. У процесі такого спілкування учасники висловлюють свої погляди на світ і на себе в ньому. Цей діалог досягає мети лише тоді, коли зіткнення різних точок зору, суперечки і єдність поглядів, думок, оцінок постійно спираються на внутрішній діалог особистостей. Ці два види діалогу і є джерелом творчого саморозвитку особистості.

       На думку теоретиків «Школи діалогу культур», психологія і педагогіка повинні виходити з глобальних особливостей сучасного мислення й актуальних форм діяльності, сприяти переорієнтації від «людини освіченої» до «людини культури». Це потребує відповідних форм організації навчального процесу, методів викладання. Не лише за методами, а й за змістом освіта повинна стати діалогічною.

      За твердженням В. Біблера, діалог є визначенням суті і смислу знання, діалогом культур, навколо основних проблем буття, основних «точок подиву» людського розуму. Крім того, це постійне спілкування у свідомості учня голосів поета (художника) і теоретика. Такий діалог становить основу розвитку творчого мислення.

      Згідно з технологією «Школи діалогу культур» діалог постає як форма організації навчання і як принцип організації змісту науки. Своїм завданням школа В. Біблера вважає не тільки передавання знань, прилучення до культури, формування певного бачення світу, а й розвиток і збереження особистісної логіки, творчої уяви вихованця.

      Така концепція освіти передбачає також особливу психологічну теорію, для якої головним предметом є створена дитиною її особистісна культура. Вона формується разом з культурою предмета, що вивчається, культурою іншої людини, культурою тексту. Для цієї психологічної теорії характерне розуміння віку як особливої культури.

На уроках можна поділити клас на групи і дати їм час на обговорення питань поставлених вчителем. А потім дізнатися до якого висновку прийшли після діалогу співбесідники. Чи у всьому вони згодні зі своїми апанентами.

Наостанок… Педагогічний колектив навчального закладу за своїм культурно-освітнім рівнем і психологічним настроєм повинен бути готовий до прийняття авторської педагогічної технології. Тільки та технологія дасть необхідний результат, яка одухотворена її головним автором - Учителем.

ПІДГОТОВКА ТЕМИ

Формула: учитель планує не окремі уроки, на тему цілком.

У цьому випадку ви значно заощадите свій час на подготовку, поліпшивши її якість.

Визначте резерв часу. Якщо програма передбачає 12 годині на тему, плануємо пройти її за 10 або 11. Резерв виручає нас у випадку незапланованих збоїв у роботі і дозволяє в кінці року ґрунтовно повторити вивчений матеріал.

Зазвичай за час вивчення теми ми тричі "прошиваємо" навчальний матеріал. Спочатку огляд - щоб учень міг охопити тему в цілому, отримав потрібні орієнтири. Це як би погляд з висоти пташиного польоту. Інша мета огляду - зацікавити (див. Прийоми підвищення інтересу до навчального матеріалу на с. 11). Потім - основний "прохід" матеріалу. І нарешті, стисле повторення, в якому тема знову дається цілісно, ​​але вже на іншому рівні.

ТЕХНОЛОГІЯ

Приготуйте стільки аркушів паперу, скільки уроків в темі. Спочатку, не вдаючись у подробиці, постараємося оглянути всю тему цілком і розподілити, що і на якому уроці буде вивчатися. Тобто всі уроки теми плануються спочатку не послідовно, а як би одночасно і паралельно.

Ось приблизна послідовність дій:

Крок 1. БАЗОВИЙ ЛИСТ

Готуємо "Базовий лист контролю" (див. Базовий лист контролю в розділі "Прийоми усного опитування на с. 56). У випускному класі базові питання краще формулювати відповідно до програм для вступників до вузів.

Крок 2. РЕКВІЗИТ

Плануємо реквізит: наочність, книги, експерименти і т. П.

Крок 3. УЧАСТЬ УЧНІВ

Як буде організовано активну участь учнів? Наприклад, які доповіді будуть ними підготовлені?

Крок 4. ОРГАНІЗАЦІЯ повторенням раніше вивчених тем На яких уроках і в якій формі організовано повторення?

(Див. Групу прийомів "Повторення вивчених раніше тем" на с. 19.)

Іноді тема повторення може бути обрана невипадково, по "велінню" рулетки наприклад. Але в деяких випадках тема повторення органічно пов'язана з досліджуваної, і гріх це не використовувати.

Крок 5. КОНТРОЛЬ

На яких уроках і в якій формі організований контроль? (Див. Прийоми письмового контролю на с. 62, 63.)

Отже, кроки пройдені. Тема в цілому запланована. На аркушах з відповідними уроками з'явилися написи. Тепер черга за плануванням окремих уроків. Але про це - наступний розділ.

А поки: ДІАЛОГ - З чого почати?

- Виберіть в канікули пару вільних деньків і зробіть розробку хоча б однієї теми. Вам так сподобається, що далі саме піде.

- Є теми, насичені термінологією, новими поняттями. Вони даються особливо важко. Як бути?

- Наживляти складні теми, вводите нові поняття заздалегідь. Буває, досить повісити задовго до планового вивчення термінів з малюнком і поясненням нового поняття. Через тиждень зняти або замінити іншим. Потім знову повісити ... Коли прийде термін, поняття буде сприйматися набагато легше - як знайоме. Якщо на якомусь уроці доведеться вводити відразу більше трьох понять, то попереднє ознайомлення з деяких з них просто необхідно.

І останнє: плануючи тему, ставте собі дослідницьку мету.

Наприклад, випробувати якийсь новий для себе прийом. Це головний спосіб професійного зростання. Повірте - краще письмово фіксувати свою мету. І письмово ж - нехай одним реченням - підводити підсумок.

Література:  Анатолій Гін «Прийоми педагогічної техніки.ТЕМАТИКА  ЗАСІДАНЬ  РМО ВЧИТЕЛІВ  ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ

Форма проведення: дистанційна

 ТЕМАТИКА  ЗАСІДАНЬ  РМО ВЧИТЕЛІВ   У  2012 – 2013  НАВЧАЛЬНОМУ  РОЦІ

І  ЗАСІДАННЯ

Дата проведення:   29 серпня 2012 р.

Місце проведення: РМК

Тема: «Вимоги щодо викладання дисциплін художньо-естетичного циклу у 2012 – 2013 навчальному році»

ІІ  ЗАСІДАННЯ

Дата проведення: 02 листопада 2012 р.

Місце проведення: РМК

Тема: «Сучасний урок у старших класах з використанням мультимедійних засобів та індивідуальної роботи з дидактичним матеріалом»

ІІІ  ЗАСІДАННЯ

Дата проведення: 29 березня 2013 р.

Місце проведення: РМК

Тема: «Використання інтерактивних технологій на уроках музики»

Дата проведення :  27.03.2014 р.

Місце проведення : Якимівська ЗОШ №2

Тема:  Використання інтерактивних технологій на уроках музики та образотворчого мистецтва

Мета :  зорієнтувати вчителів художньо-естетичного циклу на застосування інтерактивних технологій на уроках музики та образотворчого мистецтва

Порядок денний

8:30  - 8:40 – Реєстрація учасників

8:40 – 9:30 – Круглий стіл: Питання впровадження нової програми художньо-естетичного циклу у 5 класі. Усі за та проти

                                               Трофименко Т.П.,керівник РМО,

                                               вчитель музики Давидівської ЗОШ

9:30 – 9:45 – Творчій звіт учителя

                                               Медвєдєвої В.А., вчитель музики Якимівської ЗОШ №1

9:45 – 10:25 – Творчій звіт учителя. Практична робота – проведення уроку музики                                          

Трофименко Т.П.,керівник РМО,

                                               вчитель музики Давидівської ЗОШ

10:25 – 10:45 – Групова робота: Планування засідань на 2014-2015 навчальний рік

                                              Вчителі художньо-естетичного циклу

                                               Якимівського району

10:45 – 11:00 – Анкетування,підсумок засідання